Методична розробка

              Методична розробка

                      

Впровадження здоров’язберігаючих технологій як засіб формування гармонійної особистості

Л.А.Крамар

Анотація

      У методичній розробці обґрунтовано важливість застосування здоров’язбережувальних технологій у навчанні молодших школярів; описані інноваційні методи здоров’язбережувального впливу, які дозволяють раціонально організувати руховий режим, створити сприятливе психологічне середовище, оптимально організувати навчальний процес. Особливу увагу заслуговує система вправ  учителя з використання технології соляних мішечків, дихальної та пальчикової гімнастики, проведення фізкультхвилинок,  енергізаторів.

       Рекомендовано для керівників методичних комісій , творчих груп,  вчителів початкових класів,  вихователів груп продовженого дня загальноосвітніх навчальних закладів. Учителі та вихователі знайдуть конкретні поради та дидактичний матеріал, системне впровадження яких допоможуть зберегти здоров’я учнів під час навчально – виховного процесу.

                                                    ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП.............................................................................................................4

РОЗДІЛ І

ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧІ  ТЕХНОЛОГІЇ  ТА  ЇХ  КЛАСИФІКАЦІЇ ……7

РОЗДІЛ ІІ

СКЛАДОВІ ЗДОРОВ’Я

     2.1.Напрямки реалізації складових здоров’я в навчально – виховний процес………………….………………………………………………11

     2. 1 Критеріальні показники сучасного уроку з точки зору здоров’язберігаючої педагогіки………………………………………………...13

РОЗДІЛ ІІІ

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНО -ВИХОВНОМУ ПОЦЕСІ

3.1. Використання фізкультхвилинок та енергізаторів на уроках……8

3.2.Технологія використання соляних мішечків……………………      21

3.3.Гімнастика для органів дихання……………………………………22

3.4.Роль пальчикових ігор………………………………………              24

3.5.Аромотерапія………………………………………………………    26

ВИСНОВКИ..............................................................................................28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................30

ДОДАТКИ..................................................................................................32

                                                        «Без здоров'я і мудрість незавидна,

                                                                і мистецтво бліде, і сила в’яне,

                                                                і багатство без користі,

                                                              і слово безсиле» 

                                                 Герофіл  (бл. 300 р. до н.е.), давньогрецький  лікар,

                             один з основоположників Олександрійської медичної школи 

Вступ

  Одним із головних завдань сучасної школи є створення освітнього середовища для розвитку здорової дитини, формування в учнів свідомого ставлення до свого життя.

   Проблема збереження та цілеспрямованого формування здоров’я дітей у

сучасних умовах розвитку українського суспільства має виключну значимість та актуальність, оскільки безпосередньо пов’язана із проблемою існування держави. Сьогодні тривогу викликає значне зменшення кількості абсолютно здорових дітей.  Тому проблема збереження здоров’я учнів у роки їхнього навчання у школі стоїть надзвичайно гостро.WS Templates and WS Extensions by web-shop.in.ua rent a crane by www.tvisa.in.ua and exvator rent.Travels best Travels best the best for you in www.travels-best.com Travels best the best for you in www.travels-best.com

     У державних документах («Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті», Державна програма «Діти України», Цільова комплексна програма «Фізичне виховання – здоров’я нації» та ін.) наголошується на особливій важливості формування здоров’я особистості через освіту.

    Проблема навчання й виховання здорової молоді, створення сприятливих для здоров’я умов навчання розглядаються багатьма представниками педагогічної науки (праці Я. Коменського, І. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо, Л. Толстого).  У радянській школі величезну увагу даному питанню приділяв В. Сухомлинський (50-60-і роки XX ст.). Він, як і багато інших педагогів, вважає, що у структурі діяльності вчителя значне місце має займати турбота про здоров'я учнів. Величезний інтерес до здоров'язбереження в сучасній педагогічній науці представлений працями М. Стригіна, Г. Зайцева, Н. Фоміна й інших учених.[11,18]

Питання здоров’язбережувального навчання на сучасному етапі стали предметом досліджень М. Антропової, І. Брехмана, Д. Вороніна, М. Гончаренка, П. Гусака, Л. Жуковської, Н. Завидівської, В. Казначеєва, Л. Кожевнікової, В. Колбанова, М. Носко, В. Пєгова, В. Петленко, О. Самчук, В. Сержантова й ін. На сьогоднішній день вже накопичено певний досвід застосування здоров’язберігаючих технологій у навчальному процесі. Передові вчителі активно використовують їх у педагогічній діяльності.

      Вивчала цікавий  досвід таких вчителів як Березицької Н. В.

( Марганецька ЗОШ № 1),  Кагляк В.П.( Криворізька  ЗОШ №89), Голуб Л.О.( Солонянська ЗОШ № 1), Моргулець С. О. (Буринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1) із впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально – виховному процесі. Цей досвід впроваджується в практику вчителів  початкових класів відповідно до вимог нового Державного стандарту початкової загальної освіти, зокрема, формування та розвиток здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до власного здоров’я та до здоров’я інших людей.[3]

     Мета методичної розробки  - ознайомлення  та ефективне використання здоров’язберігаючих технологій в навчально – виховному процесі   початкової школи.

   Об’єкт дослідження – впровадження здоров’язберігаючих технологій в навчально-виховному процесі.

   Предмет дослідження - умови та фактори, що стимулюють і перешкоджають підвищенню формування здорової особистості.

  Завдання дослідження:

-       вивчити практичний стан діяльності спрямованої на збереження й поліпшення здоров'я учасників освітнього процесу;

-       розробити рекомендації щодо використання пальчикової гімнастики;

-       поліпшити якість освітнього процесу й формування стійкого інтересу до потреби в отриманні навичок здорового способу життя;

-       розробити систему вправ по використанню технології соляних мішечків, дихальній та пальчиковій гімнастиці, фізкультхвилинок, енергізаторів.

Діти не лише отримують знання, а й цілий букет недуг. Так, згідно зі статистикою, в Україні практично здоровими закінчують школу тільки 5 – 7% учнів. За даними Національної академії медичних наук України, захворюваність дітей шкільного віку за останні кілька років зросла майже на 27%.  Якщо в першому класі нараховується більше, ніж 30 % учнів, які мають хронічні захворювання, то до п’ятого класу їхня кількість зростає до 50%, дев’ятого – 64%, одинадцятого – 70%. У виступі заступника міністра соціальної політики Лідії Дроздової на парламентських слуханнях з питань оздоровлення та відпочинку дітей і молоді 30.04.2013 року було зазначено, що «на сьогоднішній день лише 7% школярів вважаються повністю здоровими».[4,6]  Вивчивши стан здоров’я своїх першокласників, я мала таку картину:

 

Рис.1. Результати діагностики стану здоров'я першокласників

   Вражаюча статистика.  Як дати  учням ґрунтовні знання, тим самим зберегти їхнє здоров’я?  Це і спонукало до створення методичної розробки «Впровадження здоров’язберігаючих технологій як засіб формування гармонійної особистості»

РОЗДІЛ І 

ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧІ  ТЕХНОЛОГІЇ  ТА  ЇХ  КЛАСИФІКАЦІЇ

     Основними «шкільними» факторами, які негативно впливають на здоров’я учнів є: перевантаження навчальних програм, інтенсифікація навчального процесу; недовершеність навчальних програм і технологій; авторитарний стиль викладання; відсутність індивідуального підходу до учнів; переважне використання навчальних технологій і недооцінювання виховних; недостатня рухова діяльність учнів; неправильне харчування дітей; недотримання санітарно-гігієнічних норм в організації освітнього процесу; недостатнє фінансування школи.

     Усе це не може не хвилювати педагогів та медиків. Виникає необхідність у розробленні технологій, що полегшують, по змозі, формування нових знань, зберігаючи при цьому здоров’я учнів. Щоб уберегти своїх дітей від «шкільних недуг», потрібно залучити  школи і кожного педагога до здоров’язбережувальних технологій. На мою думку, це виглядає таким чином:

ü усвідомлення вчителями традиційної школи спільної відповідальності за стан здоров’я школярів;

ü використання отриманих компетентностей на практиці у тісній взаємодії з учнями та їхніми батьками, з медиками та психологами;

ü оволодіння необхідними здоров’язбережувальними технологіями;

           Слово «технологія» в перекладі з грецької мови означає вчення про мистецтво.

         Здоров'язберігаюча технологія – це побудова послідовності факторів, що попереджують руйнування здоров'я при одночасному створенні системи сприятливих для здоров'я умов.

         Поняття «здоров’язберігаючі технології» об’єднує у собі всі напрямки діяльності загальноосвітнього навчального закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я.

         Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:

1)    сприятливі умови навчання дитини у освітніх закладах (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

2)    оптимальну організацію навчального-виховного  процесу (вибір методик навчання відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);

3)    необхідний достатній та раціонально організований руховий режим (фізичні вправи, фізкультхвилинки, енергетичні вправи, динамічні перерви, лікувальна фізкультура, рухливі ігри та ін.);

4)    використання оздоровчих сил природи (сонячні та повітряні ванни, водні процедури, фітотерапія, інгаляція, вітамінотерапія та ін.);

5)    виконання санітарно-гігієнічних вимог (особиста та загальна гігієна,  дотримання режиму дня та режиму рухової активності, режиму харчування та сну та ін.).

     Слід зазначити, що впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій пов’язано з використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.

         Здоров'язберігаючі технології дозволяють:

- забезпечити можливість дітям реалізувати свій потенціал;

- зберегти і підтримати їх фізіологічне здоров'я.

         Аналіз класифікацій існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі види:

- захисно-профілактичні: спрямовані на захист дітей від несприятливих для здоров'я впливів (санітарно-гігієнічні вимоги, чистота, щеплення, ін.);

 - компенсаторно-нейтралізуючі: використовуються для нейтралізації будь-якого негативного впливу (фізкультхвилинки, вітамінізація харчового раціону та ін.);

 - стимулюючі технології: дозволяють активізувати власні ресурси дитячого організму (загартовування, фізичні навантаження);

 - інформаційно-навчальні: покликані забезпечити рівень грамотності в питаннях здоров'я.

         Здоров‘язберігаюча технологія навчання заснована на:

- вікових особливостях дітей;

- варіативності форм і методів навчання;

- оптимальному поєднанні рухових і статичних навантажень;

- навчанні в малих групах;

- створенні емоційно сприятливої ​​атмосфери;

- формуванні позитивної мотивації до навчання;

- культивуванні знань у дітей з питань здоров'я.

   Здоров'язберігаючі технології передбачають: зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної, емоційної, рухової видів діяльності; групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності, вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування; проведення ігор та ігрових ситуацій, нестандартних уроків, інтегрованих уроків.

Здоров’язбережувальні технології є стрижнем усіх педагогіч­них технологій, спрямованих на зміцнення та відтворення здоров'я учасників навчально-виховного процесу.   

Аналіз класифікацій існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі типи (О. Ващенко):

• здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;

 • оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;

 • технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання;

 • виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.

          Мета здоров’язбережувальних  освітніх технологій – забезпечити дитині можливість збереження здоров’я під час навчання у школі, сформувати у неї необхідні знання, уміння та навички щодо здорового способу життя, навчити використовувати отримані знання у повсякденному житті.

         Вітчизняні та зарубіжні науковці вважають, що здоров’язбережувальні освітні технології – це  всі педагогічні технології, які не шкодять здоров’ю учнів.

          Ефективність позитивного впливу на здоров’я школярів різних оздоровчих заходів визначається не хаотичністю методів, а системною роботою за всіма напрямками. Власна практика показує, що процес формування свідомого ставлення до власного здоров’я потребує обов’язкового  поєднання інформаційного і мотиваційного компонентів із практичної діяльності учнів, що сприятиме оволодінню дітьми необхідними  здоров’язберігаючими вміннями і навичками.

      РОЗДІЛ ІІ.    СКЛАДОВІ ЗДОРОВ’Я

2.1. Напрямки реалізації  складових здоров’я в навчально – виховний процес.

    Моя педагогічна діяльність поурочно орієнтована на формування в дітей стійкої позиції, що передбачає визначення цінності здоров’я, почуття відповідальності за збереження й зміцнення власного здоров’я, поглиблення знань, умінь та навичок, пов’язаних з усіма складовими здоров’я (фізична, соціальна, психічна, духовна). Формування в учнів компетентного ставлення до власного здоров’я неможливе без реалізації всіх складових здоров’я. Для роботи у своєму класі я визначила напрямки через які можлива реалізація кожної складової.

Реалізацію фізичної складової здійснюю через:

    ранкову гімнастику, фізкультхвилинки, рухливі ігри, фізкультпаузи (оздоровчу рухливу діяльність);

    контроль та самоконтроль за правильною поставою під час письма, читання, ходіння тощо;

    використання вправ щодо профілактики сколіозу;

    виконання дихальних вправ;

     виконання гімнастики для очей, точковий самомасаж біологічно активних точок обличчя й голови, щоб врешті «розбудити» дітей  і створити відповідний робочий настрій на весь навчальний день;

    навчання використанню народних засобів оздоровлення та профілактики захворювань;

     знання свого особистого рівня  здоров’я;

    навчання правильному та регулярному чищенню зубів;

    навчання щодо дотримання режиму дня, харчування праці, відпочинку;

    навчання культурі споживання їжі.

   Соціальна складова здоров’я спрямована на ознайомлення учнів із соціальними аспектами здоров’я, засадами соціальної адаптації,  на підготовку їх до дорослого життя та самовизначення, це здатність людини оптимально адаптовуватися до соціальних умов, намагання постійно підвищувати рівень комунікативної компетентності.

     Реалізацію соціальної складової здійснюю через:

    використання засобів, які сприяють інтересу до навчального матеріалу;

    створення умов для самовираження учнів;

    стимулювання аргументації відповідей;

    заохочування ініціативи учнів;

    зосередження уваги на якості мовлення;

    демонстрація правильного мовлення;

    закінчення уроку повинно бути своєчасним;

    використання на уроці засобів:

–       диференційованого навчання

–       проблемного навчання

–       ділового навчання

–       кооперативної розумової діяльності;

    використання зв'язків з іншими предметами;

    використання матеріалу з інших сфер діяльності;

    використання дидактичного матеріалу;

    надання різнорівневих домашніх завдань;

    здійснення взаємоконтролю;

    навчання дотриманню правил спілкування в класі, в громадських місцях;

    навчання вмінню уникати конфліктних ситуацій за алгоритмом

« Стій! Подумай! Прийми рішення!;

    навчання гуманному ставленню до людей з фізичними вадами;

Реалізацію психічної складової здійснюю через:

    створення сприятливого психологічного клімату на уроці;

    дотримання позитивного мислення;

    навчання вмінню керувати своїми емоціями, почуттями;

    навчання підтриманню в собі впевненості у своїх можливостях, задатках;

    здійснення самооцінки, самоконтролю;

    здатність аналізувати наслідки дій шкідливих звичок тощо;

    навчання вмінню відмовлятися від пропозицій, які шкідливі для здоров’я;

    навчання вмінню приймати самостійно рішення в різних ситуаціях;

    навчання підтримувати дружні стосунки з усіма учнями класу;

    музикотерапію;

    кольоротерапію.

 Реалізацію духовної складової здійснюю через:

      навчання доброзичливому ставленню до товаришів у класі, до учнів школи, до дорослих;

    навчання відповідальності за власні дії та вчинки;

    вироблення навичок самообслуговування;

    навчання висловлювати свої погляди щодо здорового способу життя;

    навчання здатності бачити й сприймати прекрасне в житті, природі, мистецтві, літературі;

    навчання вмінню розрізняти зло і добро, духовне і бездуховне, долати прояви зла в собі;

    навчання усвідомленню життєвих цінностей.

  2.2  Критеріальні показники сучасного уроку з точки зору здоров’язберігаючої педагогіки

  Молодший шкільний вік - період фізіологічного, психологічного, соціального становлення особистості. Тіло й душа моїх учнів  потребують дбайливого ставлення, захисту та розуміння. У своїй педагогічній діяльності  кожному учневі допомагаю зробити вибір на користь здорового способу життя. У початкових класах навчаю своїх учнів зберігати і зміцнювати здоров'я  не просто для виживання, а насамперед для набуття здатності прийняти виклики, які поставить життя, гідно вийти з будь-якої ситуації.

   Безсумнівно, що успішність навчання в школі визначається станом здоров’я, з яким дитина поступила до навчального закладу. Надалі збереження і зміцнення здоров’я школярів буде залежати від правильної організації навчального процесу. І я поставила перед собою завдання працювати так, щоб не завдавати шкоди здоров’ю своїх учнів, і собі в тому числі, і на уроках, і в загальній програмі роботи школи.

   Як дати ґрунтовні знання і при цьому зміцнити здоров’я школярів, фізично загартувати їх.  На мою думку, сьогодні урок не вважається сучасним, якщо дитина під час його проведення втрачає своє здоров’я. Готуючись до занять, звертаю увагу і на  гігієнічні умови , які впливають на стан здоров’я учнів і вчителів. Будуючи уроки (додаток 5), беру до уваги  такі критерії  здоров’язбереження:

    санітарно-гігієнічні:

    санітарно-гігієнічний режим: провітрене приміщення, чисто вимита підлога, відсутність пилу на підвіконнях, наявність кімнатних рослин, чиста дошка;

    раціональне освітлення класу згідно з санітарно - гігієнічними вимогами;

    відповідний тепловий режим, наявність термометра;

    відповідність парт зросту і віку учнів;

    ергономічність кольорового забарвлення навчального приміщення;

    оснащеність уроку необхідним обладнанням, задовільний його стан;

    відсутність монотонних звукових подразників (комфортний для людини рівень шуму – 10 Дб, звичайна спокійна розмова – 40 Дб, максимально можливий рівень звуку, який не шкодить здоров’ю, – 70 Дб);

    тривалість застосування ТЗН згідно з санітарно - гігієнічними вимогами: 25-30 хвилин у 8-11 класах.

організаційно-навчальні:

    чергування видів навчальної діяльності учнів (оптимально – не менше 4-6, середня тривалість одного виду навчально-пізнавальної діяльності не більше 10 хвилин);

    щільність уроку – 60-80 %, середньошвидкий темп уроку;

    оптимальний розподіл навчального матеріалу та доцільність навантаження учнів протягом уроку;

профілактика втоми :

-         через оптимальне сполучення фронтальних, групових та індивідуальних форм роботи з учнями, зміну довільної та емоційної активності й розслаблення, чергування періодів активності й розслаблення, зміну видів навчальної діяльності;

-         застосування протягом уроку динамічних пауз, фізкультхвилинок (для  очей, шиї, хребта, пальців рук на 20 і 35 хвилинах уроку), масажних вправ, релаксаційних пауз, хвилин розслаблення з використанням музичного супроводу;

    диференційовані домашні завдання – їх обсяг, робочий ритм, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх профільної спрямованості;

 психологічні:

    урахування вікових психолого-фізіологічних особливостей учнів: 

-         у 6-8 років у дітей переважає наглядно-дійове мислення;

-         з 8 років у дітей починає формуватися абстрактно-логічне мислення;

-         в 11-15 років переважаючим видом діяльності є спілкування з однолітками, важливим є виховання виявлення емоцій тощо;

    урахування особливих потреб дитини (вад розвитку);

    формування мотивації на досягнення успіху в навчанні (пояснення виконання завдань, підтримка зацікавленості, успіхів учнів учителем, організація інтерактивного навчання та надання взаємодопомоги);

    раціональне використання завдань, спрямованих на розвиток пам’яті, уваги, уяви, мислення, мови;

    оцінювання навчальної діяльності дітей шляхом порівняння навчальних досягнень учня не з іншими, а з самим собою;

    створення емоційно-позитивного клімату навчання (суб’єкт-суб’єктна взаємодія, наявність емоційних розрядок, добрих жартів, посмішок, використання гумористичних картинок, афоризмів, музичного супроводження тощо);

    кваліфіковане застосування елементів музикотерапії, рухотерапії, аромотерапії, кольоротерапії, арттерапії, тощо;

    вигляд учнів у кінці уроку:

-         відсутність стомлення, висока працездатність, активність, здоровий колір обличчя тощо;

-         урівноваженість психічного стану;

-         усвідомлене ставлення до себе, адекватна оцінка своїх здібностей і можливостей інших людей;

-         віра у свої сили, настанова на успіх у житті;

   навчально-методичні:

    зв’язок теми, мети, змісту уроку з життям і здоров’ям людини, наявність акцентів на здоров’язбереження;

    особистісна зорієнтованість уроку;

    спрямування уроку на розвиток життєвих навичок, компетентностей, цінностей;

    формування в учнів життєвої мотивації на здоров’я, ведення здорового способу життя;

    методи педагогічного впливу на учнів (оптимально – не менше 3 видів за урок: словесний, наочний,  аудіовізуальний, самостійної, активної, інтерактивної діяльності тощо);

    наявність можливості вільного вибору в учнів (виду навчальної діяльності, способу діяльності,  рівня складності завдань, способу взаємодії, доведення особистісної думки, самооцінки і взаємної оцінки результатів діяльності, самопізнання);

    наявність і застосування завдань  різної складності з урахуванням особистісних можливостей учнів;

    гармонійне поєднання навчання, виховання і розвитку учнів у навчальній діяльності;

    домашнє завдання з можливістю вибору  різних рівнів його складності, коментування правильності його виконання.

Найважливіша технологія здоров'язбереження  -  шкільне оцінювання.

Увага! Оцінювання може нести стресогенну ситуацію.

Три варіанти оцінювання:

1.  Учень (самооцінка).

2. Учень-учень (взаємооцінювання).

3. Учень-вчитель (коригувальна оцінка та договір на  остаточну оцінку).

Дитина повинна постійно відчувати себе щасливою, допоможемо їй.

 Кожен урок має залишати в душі дитини тільки позитивні емоції. Учні повинні відчувати комфорт, захищеність і, безумовно, інтерес до уроку. Цьому не навчить жоден  підручник, це засвоюється самостійно. Це наш самостійний шлях до майстерності. Він непростий, але наповнює змістом життя педагога. 

РОЗДІЛ  ІІІ.  ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНО -ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ

Як розпочинаємо робочий день?

      Стало традицією вранці  робити ранкову зарядку – це   найкращий спосіб у нашому класі розпочати учбовий день. Діти отримують позитивні емоції, які допоможуть зробити робочий день кращим, а ще  «зберегти» перший урок від ранкових пробуджень. Для зняття напруги  (за сприятливої погоди - на свіжому повітрі) проводяться «рухливі» перерви.

      Свої уроки починаю з усмішки, даруючи її своїм учням. Адже початок уроку – наполовину виконана справа. Далі проводжу опитування самопочуття. Ось декілька варіантів питань:

    Якою рослиною (квіткою) ви зараз себе відчуваєте?

    З якою тваринкою ви асоціюєте себе?

    Подивіться за вікно. Сьогодні чудова погода. Хто ви сьогодні?

Під час відповідей аналізую емоційний стан школярів та роблю висновки: чи багато прийшло на урок їжачків, кактусів, дощових хмар тощо. Дуже важливо заохотити учнів до роботи, висловивши своє захоплення букетом чудових квітів, який зібрався на урок та висловити свою надію на те, що кактус у кінці уроку розквітне.

3.1. Використання фізкультхвилинок та енергізаторів на уроках

 Під час проведення уроку для мене стало гаслом висловлювання К.Д.Ушинського: «Дайте дитині трохи порухатися, і вона знову подарує вам десять хвилин уваги, а десять хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати, дадуть вам в результаті більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять».

Традиційно на кожному уроці ми проводимо з дітьми динамічні паузи або фізкультхвилинки (додаток №1), які являють собою невеликий комплекс рухливих вправ, складених так, щоб задіяти усі групи м’язів. Проведення фізкультхвилинок дозволяє вирішити наступні завдання:

Ø зняття на деякий час  напруження мозку;

Ø зменшення втоми та зниження негативного впливу одноманітної робочої пози;

Ø активізація уваги учнів та підвищення можливостей до сприйняття навчального матеріалу.

        Звертаю увагу на їхні зміст і тривалість (норма — на 15—20 хв. уро­ку по 1 фізкультурній хвилині з 3-х легких вправ з 3—4- разовим повторенням кожної), а також емоцій­ний клімат під час виконання вправ і наявність у шко­лярів бажання їх виконувати.

      Вчені розробили стандартний  комплекс динамічних пауз на різних уроках. Керуючись рекомендаціями фахівців, на першому уроці проводжу комплекс вправ для пробудження організму, а також гімнастику для кистей рук. На другому уроці – гімнастику для плечових суглобів. На третьому – гімнастику для шиї та профілактики короткозорості. На четвертому уроці – масаж очей та гімнастику для верхнього грудного відділу хребта.  На п’ятому уроці проводжу динамічні вправи для очей та гімнастику для всього хребта.

Все частіше на уроках використовую нестандартні фізкультхвилинки, які не лише забезпечують фізичну активність дітей, але й сприяють психологічному налаштуванню дитини або всього класу на навчання.  До нестандартних фізкультхвилинок в першу чергу відносяться вправи-енергізатори.

Енергізатор – це коротка вправа, що віднов­лює енергію учнівського колективу. На уроках використовую з метою ство­рення позитивної психологічної атмосфери в класі, відновлення енергії та посилення групової актив­ності. Крім того, вправи - енергізатори корисні для послаблення монотон­ності, збудження активності учнів й заохочення їх до подальшої праці.

Майже кожен енергізатор містить елемент фізкультхвилинки, але не кожна фізкультхвилинка є енергізатором, тому що використовується не лише для зняття втоми, але й як релаксація. Наприклад,  «Австралійський дощ»

Вправа- енергізатор  «Цифри»

Хід вправи: стоячи, за інструкціями вчителя виконуємо вправу: «Зараз ми будемо писати цифри у незвичний спосіб.

Цифру 1 «пишемо» носом (кажемо і вико­нуємо); цифру 2 – підборіддям; цифру 3 – правим плечем; цифру 4 – лівим плечем; цифру 5 – «пишемо» правим ліктем; цифру 6  – лівим ліктем; цифру 7  –  правим коліном; цифру 8  –  лівим коліном, цифру 9  – правою ногою, а десяточку – «хвостиком».

Вправа «Квітка». «Теплий промінь упав на землю і зігрів у землі насіннячко. З насіннячка проклюнувся паросток. З паростка виросла прекрасна квітка. Ніжиться квітка на сонці, підставляючи теплу і світлу кожну свою пелюстку, повертаючи голівку слідом за сонцем». (Виразні рухи: сісти навпочіпки, голову й руки опустити, піднімається голова, розпрямляється корпус, руки піднімаються у сторони – квітка розцвіла, голова злегка відкидається назад, повільно повертається слідом за сонцем, очі напівзакриті, усмішка, м’язи обличчя розслаблені).

В результаті використання  енергізаторів відновлюється енергія класу, увага знову привертається до вчителя, діти, що одержували задоволення, знову почувають себе включеними в роботу.

3.2.Технологія соляних мішечків

Під час медичного огляду учнів мого класу виявлено, що серед дітей лише 43% здорових.  Найбільше нарікань на поганий зір, викривлення хребта, яке потім переростає в сколіоз. Отже, головним моїм завданням є формування правильної постави під час навчання.

    З цією метою використовую таблицю “ Сиди правильно ”. Окрім того, добрим і випробуваним засобом для попередження відхилень у поставі є тримання на голові мішечка з сіллю під час виконання письмових робіт.

 Батькам раджу з цупкої тканини пошити мішечок розміром 15 на 15 сантиметрів. Відповідно до ваги дитини насипати від 250 до 400 грамів йодованої або морської солі. Під час письма або читання мішечок на голові знаходиться не постійно, а коли дитина пише або читає. Особливо на 3 – 4 уроках , при стомленні, враховуючи індивідуальні почуття, діти самостійно кладуть мішечок на голову, що допомагає виправити поставу і зосередити увагу. Такий спосіб не вимагає додаткового часу. Він простий і дієвий для профілактики порушень постави і зору. Прищеплює культуру і стереотип правильної постави, як під час сидіння за партою, так і під час виходу до дошки для відповіді і повернення до свого місця, у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку в період їх активного росту і розвитку.

Для формування правильної постави школярів керуюсь порадами авторів посібника "Ростемо здоровими" В.Доскіна і Л.Голубєва щодо формування правильної постави під час сидіння за партою:

ü правильна сидяча поза школяра тоді, коли стегна знаходяться під прямим кутом до хребта і гомілок, а ступні торкаються підлоги усією поверхнею;

ü спина - паралельна до спинки стільця. Якщо її дуже нахиляти вперед, може розвинутися сутулість, якщо ж надто впиратись на спинку стільця, така поза сприятиме формуванню круглої спини;

ü кисті і передпліччя мають вільно лежати на столі. При такому сидінні лопатки добре зафіксовані і дитина має змогу вільно і глибоко дихати;

ü стіл має відповідати зросту школяра. Сидячи за високим столом, дитина змушена високо піднімати лікті, через що викривлюється хребет, за низьким столом дитина змушена сутулитись і згинати тулуб вперед, що також призводить до дефектів постави.

     3. 3.Гімнастика для органів дихання.

         Сьогодні все більше у режимні моменти уроку вводжу дихальну гімнастику. Дихальні вправи добре очищають дихальні органи, покра­щують  їхню роботу. Правильне дихання є чинником нормального функціонування адаптивних механізмів, регуляції рівнів працездатності тощо. Саме тому у своїй роботі 2 –3 рази на день використовую гімнастику для дихання, що містить вправи на дихання (додаток № 2).

Весь комплекс дихальної гімнастики перетворюю на гру. Всі основні правила виконання вправ даю в ігровій формі. Ці вправи можна виконувати у статичному (стоячи, сидячи, лежачи) та динамічному положенні (важливо контролювати темп та якість дихання). Для забезпечення оздоровчого впливу на дітей вправ дихальної гімнастики дотримуюсь певних вимог:

ВИМОГИ     Д О   ВИКОНАННЯ     ВПРАВ     ДЛЯ ДИХАННЯ

Формую у дітей вміння правильно виконувати вдих і видих: вдих робиться через ніс, а видих – ротом. Привчаю дітей дихати тихо, спокійно, природно без зусиль. Також звертаю увагу дітей на правильне узгодження дихання з рухами тулуба: під час випрямляння тулуба або піднімання рук виконується вдих, а під час згинання тулуба у будь – якому напрямку – видих.

Певний оздоровчий ефект дає дихання лівою та правою ніздрями, різними за своїми функціями: дихання лівою ніздрею заспокоює дитину. А дихання правою – збуджує.

      Таким чином, застосовуючи вправи для дихання, маю можливість:

  покращити дихання під час виконання вправ: провентилювати легені, ліквідувати можливу кисневу заборгованість і надати допомогу серцю в його підсиленій роботі;

  удосконалити дихальний апарат і підтримувати на високому рівні    

         його працездатність;

  виробити вміння дихати завжди правильно, тим самим постійно

проводити масаж внутрішніх органів (печінки, органів травлення).

     Незамінним матеріалом на уроках є прислів’я, приказки, фразеологізми про здоров’я  і цінність життя (додаток №3), на основі яких проводжу різні мовні операції: накреслити схему речення, пояснити розділові знаки чи правопис окремих слів, розвивати усне мовлення, з’ясовуючи, чому вчать дані народні вислови, і яке їх виховне значення.

     Ефективним є складання діалогів (з наголошуванням того, що правильне спілкування забезпечує людині добрий настрій) на різні теми, пов’язані з життєвими ситуаціями на тему здоров’я.

               На своїх уроках використовую  валеологічні блоки. Це цікава інформація, пов’язана зі здоров’ям чи оздоровленням, що може знадобитися в житті. Наприклад:

                        Сонце  обережно і ласкаво гріє кущі шипшини.

Валеологічний блок про шипшину. У 15-16 столітті цінувалася дорожче за золото, її міняли на хутро. Вітаміну С міститься  в 40 разів більше, ніж в лимоні, в 2 рази більше, ніж в чорній смородині. Вживають для підвищення розумової працездатності, попередження настання втоми.

3.4. Пальчикова гімнастика.

     Дуже часто на уроках використовую пальчикові ігри.

Що ж таке  пальчикові ігри?

Пальчикові ігри – віршовані рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних рухів рук, пальців. Про них можна говорити як про чудовий універсальний, дидактичний і розвиваючий матеріал (додаток №4).

Вони хороші мої помічники для того, щоб підготувати руку дитини до письма, розвивати координацію. А для того, щоб паралельно розвивалася і мова,  для таких ігор використовую  невеликі віршики, лічилки, пісеньки. Ігри з пальчиками розвивають мозок дитини, стимулюють розвиток мови, творчі здібності, фантазію.

   Пальчикові ігри грають важливу роль як у музичному вихованні, так і в загальному розвитку дитини. Відомому педагогу В.А.Сухомлинському належить вислів: «Розум дитини перебуває на кінчиках його пальців». «Рука – це інструмент всіх інструментів» – сказав ще Арістотель. «Рука – це свого роду зовнішній мозок» – писав Кант.

Спеціалісти кажуть, що мова у маленької дитини знаходиться на кінчиках пальців. Тобто, якщо однорічна дитина не може показати пальчиком на предмет, це вказівка на те, що в неї будуть проблеми з мовою. Тобто все це має між собою зв'язок.

Японці, наприклад, взагалі, починаючи з півроку життя, активно розвивають рухи пальчиків обох рук з метою підвищення інтелекту дитини. Чому так? У цьому є сенс. Відомо, що м'язи всього тіла мають своє «представництво» у корі головного мозку. А «представництво» м'язів рук має особливо велику площу. Тому розвиваючи рухи пальчиків, можна вплинути на розвиток мозку дитини. Прості рухи допомагають прибрати напругу не тільки з самих рук, але і розслабити м'язи всього тіла. Вони здатні поліпшити вимову багатьох звуків. Загалом, чим краще працюють пальці і вся кисть, тим краще дитина говорить. Руки дитини як би готують ґрунт для подальшого розвитку мовлення.[5]

         Спеціальні вправи (див. додаток 4) на розвиток мілкої моторики зміцнюють дрібні м’язи кисті руки, що у свою чергу, допомагає дітям у письмі,  малюванні, грі на музичних інструментах. Розучування при цьому забавних віршиків і поспівок  розвиває пам’ять, мову, інтонаційну виразність. Виконання їх різними тембрами ( «кислими», «лагідними», «злим», «серйозним», «замерзлим» і т. п.) сприяє розвитку звуковисотного слуху і голосу, розвитку співацьких навичок. Пальчикові ігри вчать дітей інтонаційній та емоційній виразності, викликають інтерес до театральної діяльності.

3. 5.Аромотерапія

  Впроваджуючи аромотерапію в практику роботи, переконалася, що  заняття приносять подвійний ефект, якщо обраний нами аромат відповідає вимогам учбової діяльності, тобто стимулює мозкову активність, цікавість до навчання, концентрацію уваги.

 Впродовж уроків учні мого класу часто бувають розгублені. В такому випадку рекомендую стимулюючі та тонізуючі ефірні масла, які покращать пам’ять та увагу. Наприклад: грейпфрут, розмарин, лимон.

 У нашому навчальному кабінеті завжди панує атмосфера спокою та довіри. Зняти зайву дитячу тривожність мені допомагають масла бергамоту, лаванди та м’яти. Позбутися  почуття напруги та нервозності на початку учбового року в нашому класі допомагають аромати герані, лаванди або іланг-ілангу.

 Суміш масел сосни, м’яти та лаванди вбиває плетінь, мікроби та стафілококи. В кожному кубічному метрі учбового приміщення приблизно 9000000 мікробів (в той час, як у лісі їх 5, а у міській кімнаті 20 000). Тому розпилюючи такі суміші (розчинених водою), ми повністю відновлюємо мікрофлору нашої класної кімнати впродовж дня.

 Випалення ефірних масел  знижує концентрацію патогенних речовин та мікроорганізмів, а також допомагає осіданню пилу. При вдиханні ефірні масла діють антивірусно, зупиняють збільшення та множення багатьох бактерій.

Так,  під час епідемії грипу, впродовж чотирьох тижнів два рази на день ми ароматизували наш клас евкаліптовим маслом. Моїм  учням подобалося працювати в таких умовах. А ще, результати показали, що завдяки цьому дослідженню значно знизилась кількість школярів, яких до цього постійно непокоїли нежиті та запалення носоглотки. А головне: захворюваність під час епідемії грипу в класі значно знизилась.

      До впровадження                              Після впровадження     

здоров’язберігаючих технологій             здоров’язберігаючих технологій

  

Висновки

 Практика роботи доводить, що впроваджуючи здоров’язберігаючі технології, в яких поєднуються розумова діяльність з фізичною активністю, дає можливість не тільки зберігати та зміцнювати здоров’я учнів, але й дозволяє активізувати їх пізнавальний інтерес, підвищує мотивацію навчання, зберігає необхідний рівень формування якості знань, стимулює учнів до участі в конкурсах, святах, олімпіадах. У ході досліджень реалізовані такі завдання:

-       вивчено практичний стан діяльності спрямованої на збереження й поліпшення здоров'я учасників освітнього процесу;

-       розроблено рекомендації щодо використання пальчикової гімнастики.

-       поліпшено якість освітнього процесу й формування стійкого інтересу до потреби в отриманні навичок здорового способу життя;

-       систематизовано низку вправ по використанню технології соляних мішечків, дихальній та пальчиковій гімнастиці, фізкультхвилинок, енергізаторів;

    А також доведено, що сучасний урок має бути здоров’язберігаючим, здоров’яформуючим, здоров’язміцнюючим, спрямованим на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя. Такий підхід до сучасного уроку зобов’язує вчителя бути взірцем здорової людини. Тільки в тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей і молоді, педагоги спроможні створити здоров’язберігаюче освітнє середовище.

Практичне значення дослідження: напрацьовані матеріали можуть бути використані учителями в навчально – виховному процесі, керівниками методичних комісій та майстер класів. Розроблені уроки «Як живуть риби» (Я і Україна. Довкілля, 1 клас), «Голосні звуки. Позначення їх буквами» (Українська мова, 2 клас), «Розповідь про Т. Шевченка. Антон Лотоцький «Малий Тарас чумакує»(Українське читання, 3 клас) створені на основі

  матеріалів методичної розробки , які розміщені на порталі «Учительський журнал он – лайн» та на сайті «Методичний портал» від 09.01.2014 р., 10.01.2014 р., 04.02.2014 р..

  

                  

Список використаних джерел

1.     Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті.

2.     Державна програма «Діти України».

3.     Новий  Державний стандарт початкової загальної освіти.

4.     Про парламентські слухання з питань оздоровлення та  відпочинку дітей і молоді 3 квітня 2013 року. // [Електронний   ресурс] – Режим доступу: http://news.yurist-online.com/news/kmu/30983/

5.             Агапова І. А.,  Давидова  М. А. «Ігри з пальчиками для розвитку мови і творчих здібностей дітей» – М.: М. А. « ТОВ ИКТЦ ЛАДА», 2009р.

6.              Бицюра Леонід. Що чекає на дітей у школі. // [Електронний ресурс]– Режим доступу:  http://www.ternopil.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/042089/

7.             Ващенко О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі // Здоров’я та фізична культура. – 2006. – №8. – С. 1-6. 7

8.             Гадецький М.В., Хлєбнікова Т.М. Організація навчального    

процесу в сучасній школі. – Харків: Ранок, 2003.  

9.            Громова О.Н.,  Прокопенко А. А. «Ігри – забави з розвитку дрібної моторики у дітей». – М.: «ГНОМі Д», 2002р.

10.          Дубогай О.Д. Інтеграція пізнавальної і рухової діяльності в системі навчання і виховання школярів : Методичний посібник / О.Д. Дубогай та ін. – К. : Оріони, 2001. – 152 с.

11.  Дубогай О. Д. Навчання в русі : Здоров`язберігаючі педагогічні технології в початковій школі / О. Дубогай. – К.: Видавничий дім «Шкільний світ»: Вид. Л. Галіцина, 2005. – 112 с. – (Б-ка «Шкільного світу»).

12.  Зайцев Г.К. Школьная валеология: педагогические основы обеспечения здоровья учащихся и учителей / Г.К. Зайцев. – 2-е изд. перераб. и доп. – СПб. : Акцидент, 1998. – 159 с.

13.   Карасьова Т. В. Сучасні аспекти реалізації здоров’язберігаючих  технологій // Початкова школа. – 2005.- №11. – с. 75 – 78

14.   Мітіна О. П. Здоров’язберігаючі  технології сьогодні та завтра //Початкова школа. – 2006. - №6 -= с. 56 – 59

15.                                Осипова І. Я. Фізкультурні заходи в режимі навчального дня школярів. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/27_SSN_2012/Sport/1_117130.doc.htm

16.                               Становлення шкіл сприяння здоров’ю. Волкова І.В., Марінушкіна О.Є., Покроєва Л.Д., Рябова З.В. – Харків: ХОНМІБО, 2007. – 40с.

17.                               Сучасний навчальний заклад – Школа сприяння здоров’ю: Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару / Ред. група:  Л.Д. Покроєва, С.Є. Вольянська, І.В. Волкова, В.І.Олійник – Харків: ХОНМІБО, 2006. –148 с.

18.                                Сухомлинський В.О. Вибрані педагогічні твори: в 3-х т. Т.2 Склад О.С. Богданова, В.З. Смаль. – М.: Педагогіка, 1980. – 384 с.

Додаток 1

Віршовані фізкультхвилинки

* * *

Ми писали, ми трудились,

Наші пальчики втомились.

А щоб далі нам писати,

Треба пальці розім’яти.

Руки вгору потягніть.

І до сонця підстрибніть.

Всі присіли, встали враз,

Знов чекає праця нас.

        * * *

Встаньте діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться.

І до сонця потягніться,

Веретеном покрутіться.

Раз – присядьте, два – присядьте

І за парти тихо сядьте.

                                                    Імітаційні

                                                    Пташки

Крильця пташки розправляють,	Розвести руки в сторони.
Їх до сонця підіймають.	Руки в гору, потягнутись.
Потім можна політати	Покрутитися, виконуючи рухи
І комашок поганяти.	руками вгору та вниз.
На галявину злетілись,	Присісти.
Там зернят вони наїлись.	Рухи руками вгору та вниз.
Потім знову полетіли,
У гніздечку хутко сіли.	Сісти на місця.

Вітерець

Навкруги вітер гуляє,	Ходьба на місці.
Моє деревце хитає.	Підняти руки вгору, нахили вправо,      вліво.
У гору тягнемося.	Стати навшпиньки.
А йому не піддаэмося.	Потягнутися.
Тихше, тихше вітерець,	Повільно опустити руки.
Вгомонився на кінець.

Метелики

Ми метелики чудові,	Нахилити голову вліво, вправо
Маєм крильця кольорові.	Розвести руки в сторони.
Над квітками літаємо,	Біг на місці, рухи руками вгору-
Втоми ми не знаємо.	вниз
Пташки ми злякалися,	Руки покласти на голову.
Під квітку заховалися	Присісти.

Веселі хлоп̛ ята (дівчатка)

Дружно разом піднялись,	Встати з-за парт.
Вліво, вправо подивились.	Нахилити голову вліво, вправо
Потім хутко повернулись,	Руки на пояс, повернутися.
Всім навколо посміхнулись.
Поплескали у долоні	Поплескати в долоні.
І побігали, як поні.	Біг на місці.
Хай лунає всюди сміх,	Вимовляти хором.
Ми, хлоп’ята(дівчатка), кращі всіх!

Каченята

Раз, два – усі пірнають.	Присісти.
Три, чотири – виринають.	Встати.
П’ять, шість – на воді,
Міцніють крильця молоді.	Рухи руками.
Сім, вісім – що є сили
Всі до берега припливли.
Дев’ять, десять –  розгорнулись,
Обсушились, потягнулись,
І розбіглись хто куди.	Сісти за парти.

Боровик

Вийшов в поле боровик		Вийти з – за парт.
Та й узявся в боки,		Руки на пояс.
Бо він бачити не звик
Обрії широкі.		Розвести руками.
Покрутився на нозі,		Покрутитися на одній нозі.
Реготом залився,
Танцюристці-бабці
В пояс уклонився.	Нахили вперед.
Десь за зайчиком ганявся,	Біг на місці.
Виспавсь на пісочку,
Коли вечір вже настав –
Викупавсь в струмочку.	Імітувати рухи під час плавання.

   

 Лічилочка

Раз – підняти руки вгору,

Два – нагнутися додолу,

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги.

Три, чотири – прямо стати,

Будем знову починати.

Хто зуміє присідати

І ногам роботу дати?

                                                   Раз – піднялись,

Два – присіли,

Хай мужніє наше тіло.

Хто втомився присідати,

Може вже відпочивати.

§  віршовані вправи для очей

1. Очі щільно ми закрили –                                                       

   це один, два, три, чотири.                                                         

Вдалині щось роглядаєм.

Потім ширше розкриваєм,

І поки ми розглядали

До шести порахували.

Щоб очі наші відпочили,

Робим це разів чотири.

                                       2. Очі швидко обертаєм,

                                           Головою не хитаєм.

                                           Вліво раз, два, три, чотири.

                                           Вправо стільки ж повторили.

                                           По колу очі обертаєм

                                          І все навколо розглядаєм.

                                          Раз коло, два і три, чотири.

                                          Щільніше очі ми закрили.

                                          На п’ять і шість їх потримали

                                                      І потім знову закружляли.

3. Раз, два, три!

Очі догори!

На чотири та й на п’ять

Будем міцно їх стулять.

Знову очі догори

Ми рахуєм раз, два, три!

                                   4. Очі щоб відпочивали

                                      Дивимось ми вліво – вправо.

                                      Потім блимаєм очима.

                                     І знову ними вправо - вліво.

5. Раз, два.

Рівно голова!

Три, чотири, п’ять

Будем очі затулять.

             Шість, сім

Знов відкрили

І на вісім затулили.

Міцно, міцно потримали.

І все знову починали.

            П’ять разів так повторяли,

Вправи для очей ( тримаючи соляні мішечки на голові)

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.

Додаток 2

                 Вправи для дихальної гімнастики

    Вправа « Обійми себе»

Ця вправа виконується сидячи за партою або стоячи на підлозі.

Під час глибокого вдиху розвести руки в сторони, на видих обійняти себе за

плечі ( права рука на лівому плечі, ліва – на правому).

 Методичні рекомендації. Глибокий повноцінний вдих у цій вправі

поєднується з активним, менш трива­лим видихом. Ця вправа допомагає

дітям здійснювати самоконтроль за диханням: вдихати носом, видихати

ротом.

    Вправа « Не згаси свічечку»

    Зробити активний вдих, намагаючись якомога більше набрати в легені повітря. Видихати повільно, ви­пускаючи повітря через рот вузьким струменем.

Методичні рекомендації. На вдих відчути, як роз­ширюються ребра (ніби піднімаються груди). На видих — ребра стискаються (груди опускаються). Повторити вправу 3 – 4 рази.

    Вправа « Улюблені мамині парфуми»                                                                                                                                                                                         

Безшумно, ледь помітно коротко вдихнути через ніс. Затримати дихання і "про себе" лічити до трьох. Ще раз вдихнути і затримати дихання. Видихнути, плавно випу­скаючи повітря,  широко відкривши рота, на склад [фа]. 

Методичні рекомендації. Працюючи над вправою, довести кількість вдихань до 3-4. Необхідно, щоб діти відчували під час затримки дихання ніби його продов­ження. При виконанні вправи на завершальному етапі тривалість паузи між добором дихання і видихом визна­чається кожною дитиною окремо.

     Вправа"Здуваємо та надуваємо повітряну кульку"

  Стоячи на підлозі чи сидячи на стільці, зробити ак­тивний короткий вдих із випинанням живота. Затрима­ти дихання і водночас підтягнути живіт (здути кульку). Відпустити живіт, видихнути.

   Вправа "Надуваємо повітряну кульку"

Виконувати рухи, протилежні рухам попередньої вправи. Короткий вдих з одночасним утягуванням жи­вота — затримка дихання — випинання живота (надуван­ня повітряної кульки).

      Методичні рекомендації. Ускладнення вправ відбувається, по-перше, за рахунок збільшення часу затримки дихання, по-друге, тривалішого утримання живота у випненому і втягнутому положенні. Ці вправи потребують від педагога особливо пильного стеження за комфортним самопочуттям дітей під час затримки дихання та зміни положення живота. Діти мусять повідомляти педагога про найменший біль, що може виникати під час виконання вправ.

    Вправа  "Подивись навколо"

Під час спокійного ходіння на чотири кроки зробити вдих, на наступні чотири — видих (подивитись право­руч, подивитись ліворуч). Вправа виконується в помірному темпі.

     Методичні рекомендації. Ускладнення цієї вправи відбувається шляхом скорочення вдиху і збільшення видиху. Наприклад, на три кроки — вдих, на п'ять — ви­дих; на два — вдих, на шість — видих. Цю вправу краще за все виконувати під музичний супровід, зокрема, ви­користовуючи добре знайомі дітям українські народні пісні "Щебетала пташечка", "Вербова дощечка" тощо.

  Вправа  "Перемагаючи  спрагу"

Удаючи, ніби дуже хочеться пити, повільно, не поспішаючи, з 2-3 зупинками вдихати через ледь розту­лені губи. Видихнути різко, 2-3 ривками, на склад [фу]

      Методичні рекомендації. Для полегшення процесу вироблення повільного вдиху через щілину губів можна запропонувати дітям ніби пити повітря, яке ллється ду­же вузьким струменем. Енергійний видих ривками стає можливим при поданні повітря животом.

          Вправа «Звуконаслідування». Пригадайте і відновіть різні звуки природи із життя: свист вітру, шум лісу, писк комара, скрекотіння сороки, гарчання собаки, звук дзвінка.

          Вправа «Загони м’яч у ворота». Із олівців викладаємо уявні ворота, а з вати робимо невеличкі кульки, розміром із  тенісний м’ячик. Покладіть ватну кульку на край столу чи парти і, дмухаючи на неї, задуйте її в уявні ворота із олівців.

          Вправа «Гуляє вітер по паркану». Візьміть паперові прямокутники розміром 20х10, з одного боку розрізані на смужки, як гребінець. Сильним ротовим видихом приводимо в рух смужки, щоб вони колихалися.

          Вправа «Метелик» або «Чий метелик вище?». Паперові метелики прив’язуємо за ниточку. Тримаючи за нитку, дмухаємо на метелика. Ротовим видихом приводимо в рух метелик.

          Вправа «М’яч». Уявіть, що у вас у руках м’яч.  Зробіть глибокий вдих і виконайте команду «М’яч пробитий» зі звуком «с-с-с» починайте випускати потроху повітря з легенів, одночасно показуючи руками, як зменшується м’яч.( див. додаток)

Додаток 3

В здоровому тілі – здоровий дух

(українські народні прислів’я про здоров’я)

   Найбільше багатство – здоров’я.

   Здоров’я – усьому голова.

   Держи ноги в теплі, голову в холоді, живіт в голоді – не будеш хворіть,       будеш довго жить.

    Держи голову в холоді, ноги в теплі, проживеш довгий вік на землі.

    Було б здоров’я – все інше наживемо.

    Здоров’я не купити ні за які гроші.

    Здоровому все здорово.

    Здоров’я входить золотниками, а виходить пудами.

    Світ великий – було б здоров’я.

    Здоров’я маємо – не дбаємо, а втративши –плачемо.

    Бережи одяг доки новий, а здоров’я – доки молодий.

    Без здоров’я нема щастя.

    Гіркий тому вік, кому треба лік.

    Весела думка – половина здоров’я.

    Як на душі, так і на тілі.

    Подивись на вид та й не питай про здоров’я.

    Поганому животу й пироги вадять.

    На похиле дерево й кози скачуть.

    Гнила дошка цвяха не приймає.

    Як нема сили, то й світ не милий.

    Аби зуби, а хліб буде.

    В здоровому тілі – здоровий дух.

    Неохайність гірша за невміння.

    У охайного все охайно.

    Не думай бути нарядним, а думай бути охайним.

    Чистота – запорука здоров’я.

    Щоб бути здоровим, не треба бути лінивим.

    Гроші загубив – нічого не загубив, здоров’я загубив – багато загубив.

    Сіре мило, а миє біло.

    Без діла слабіє сила..

    Сила без дії швидко змізерніє.

    Здоровому лікар не потрібний.

    Хворому все гірке.

    Хто довго жує, той довго живе.

    Шкіра – дзеркало здоров’я.

    Хворий – лікуйся, а здоровий – бережись.

    Хворому і золоте ліжко не допоможе.

    Спиться – здоровиться.

    В кого болять кості, той не думає в гості.

    Старому та слабому годи, як малому.

    Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить.

    Розум та здоров’я за все дорожче.

    Здоров’я і на золото не купиш.

    Здоров’я – найкраще багатство.

    Їж – не переїдайся, пий – не перепивайся, а говори – не переговорюйся, то будеш здоров.

    Без зарядки й фізкультури не зміцниш мускулатури.

    Не кайся рано вставати, а кайся довго спати.

    Хвороба з брудом у дружбі.

    Чиста вода – для хвороби біда.

    Коли є здоров’я – не бережемо, а загубили – плачемо.  

    Навчися цінувати здоров’я перш, ніж захворієш.

    Веселий сміх - це здоров'я.

    Доки здоров'я служить, то людина не тужить.

    Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.

    Глянь на вигляд і про здоров'я не питай.

    Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.

    Здоровому все на здоров'я йде,

    Здоров'я більше варте, як багатство.

    Здоров'я - найдорожчий скарб.

    Іржа залізо їсть, а чоловіка - хвороба.

    Люди часто хворіють, бо берегтися не вміють.

      Сміх краще лікує, ніж усі ліки.

    У кого що болить, той про те й гомонить.

    Хворому і мед гіркий.

    Часник сім хвороб лікує.

    На живому все заживе.

      У ворожки лікуватись - без здоров'я зостатись.

    Молодого кров гріє.

    Загоїться, поки весілля скоїться.

    Добрі жорна все перемелють.

    На плохенький животик і мед не йде в ротик.

    Коли немає сили, то й світ не милий.

    Пар кісток не ломить.

    Люди часто хворіють, бо глядітись не уміють.

    Не смерть страшна, а недуга.

    Де болить - там і торкаєш кожну мить.

    Перейшов на ліки - пропав навіки!

    Хвороба нікого не красить.

    Біль без язика, але каже, де болить.

    Болить бік дев'ятий рік, та й досі до болю не привик!

    Червоне яблучко, та всередині черв'ячок.

    Капуста гарна, та качан гнилий.

    Великий дуб, та дуплинастий, а маленький - та натоптаний.

    Скрипливе дерево довго живе.

    Скрипливе дерево здорове перестоїть.

    Скрипуче колесо довше ходить.

    Молодість - буйність, а старість - не радість.

    Золотий час - юнацькі літа.

    Проти віку нема ліку.

    Добрі ті зуби, що кисіль їдять.

    Кисіль зубів не псує.

    Не по зубах мені ці горішки.

      Найбільше багатство – це здоров’я.

    Бережи здоров’я під старість.

    Де просто, там живуть років сто.

    Не в міру їсти - здоров’я не проси.

      Після обід полежати часок, то зав’яжеться сала кусок.

      Горе стихає, а здоров’я зникає, і радість минає.

      Хвороба – як худа худоба.

      Що в кого болить, той про те і говорить.

      Чужий біль нікому не болить.

      Хвороба, коли не вморить, то скривить.

      День меркне від ночі, а чоловік від немочі.

      Так болить, що якби не вмів стогнати, то вмер би.

      Дорогі ліки помагають не хворому, а аптекарю.

      Коли немає сили, то й світ не милий.

Додаток 4

 Методичні рекомендації щодо проведення пальчикових ігор

  Перед грою з дітьми потрібно обговорити її зміст, відразу при цьому відпрацьовуючи необхідні жести, комбінації пальців, руху. Це не тільки дозволить підготувати їх до правильного виконання вправи, але і створить необхідний емоційний настрій.

    Перед початком вправ діти розігрівають долоні легкими прогладжуваннями до приємного відчуття тепла.

  Усі вправи виконуються в повільному темпі, від 3 до 5 разів, спочатку правою рукою, потім лівою, а потім двома руками разом.

  Виконуйте вправи разом з дітьми, при цьому демонструючи власну захопленість грою.

  При виконанні вправ необхідно залучати, по можливості, всі пальці руки.

   Необхідно стежити за правильною постановкою кисті руки, точним переходом з одного руху на інший.

   Потрібно домагатися, щоб всі вправи виконувалися дітьми легко, без надмірного напруження м’язів руки, щоб вони приносили їм радість

  Всі вказівки даються спокійним, доброзичливим тоном, чітко, без зайвих слів. При необхідності дітям треба допомогти.

  У ідеалі: кожна пальчикова гра має свою назву і триває кілька хвилин.

  При повторних проведеннях гри діти нерідко починають говорити чи проспівувати текст частково (особливо початок і закінчення фраз).

  Поступово вони вимовляють чи проспівують його цілком, співвідносячи слова з рухами.

  Коли вивчили дві або три гри, поступово замінюйте їх новими. Ігри, які найбільше сподобалися, можете залишити у своєму репертуарі і повертатися до них за бажанням дітей.

  Не ставте перед дитиною кілька складних завдань відразу (наприклад, показувати рухи і вимовляти текст). Обсяг уваги у дітей обмежений і нездійсненне завдання може «відбити» інтерес до гри

    Ніколи не примушуйте. Спробуйте розібратися в причинах відмови, якщо можливо, ліквідуйте їх (наприклад, змінивши завдання) або поміняйте гру.

Пальчикова гра 1

Перший пальчик - наш дiдycь,

Другий пальчик - то бабуся,

Третій пальчик - наш татусь,

А четвертий - то матуся,

А мізинчик - наш малюк,

Biн сховався тут.

(Показуємо на пальчик та кажемо: „перший пальчик...", i продовжуємо гру, загинаючи кожен пальчик).

v  

Задрімав мізинчик трішки,

Безіменний - стриб у ліжко,

А середній там лежить,

Вказівний давно вже спить.

Вранці вci вони схопились враз -

В школу бігти час.

(По черзі загинаємо пальчики до долоні. Потім великим пальцем торкаємося всіх інших - „будимо". Розкриваємо всі пальці „враз").

Пальчикова гра 2

На роботу

Старший встав - не лінувався.

Вказівний за ним піднявся -

Розбудив сусід його.

Той - свого, а той свого.

Встали вчасно вci брати -

На роботу треба йти.

( Стиснути пальчики в кулачок. По черзі розгинати їх, починаючи з великого. А зі словами: „Встали вчасно вci..." широко розставати nальцi).

Пальчикова гра 3

Доброго ранку

Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку, у небі пташки!

Доброго ранку тобі i мeнi!

(Пальцями правої руки по черзі „вітатися" з пальцями лівої руки, торкаючись один до одного кінчиками).

Пальчикова гра  4

Спечем хлібчик

Спечем, спечем хлібчик

Дітям на обiдчик.

Найбільшому - хліб місити,

А тобі - воду носити,

А тобі - в печі палити,

А тобі - дрова рубати,

А малому - замітати.

Тільки хліба напекли - танцювати почали.

Це робота не легка - витинати гопака.

(Розгинаємо пальчики, починаючи з великого. Імітуємо пальчиками танок).

Пальчикова гра 5

Пташенята в гнiздi

Полетіла пташка-мати

Малюкам жуків шукати.

А малята не літають -

Із гніздечка виглядають.

(Bci пальці правої руки обхопити долонею. Утворити „гніздо". Коли ворушити пальцями правої руки, створюється враження, що у „гнiздi" живі пташенята).

Пальчикова гра « Kвіткa»

Сяє сонечко привітне -

Kвіткa з пуп‘янки розквітне.

(Пучки пальців обох рук зімкнути.  Долоньки трішки круглясті, схожі на пуп‘янок. Нижні частини долонь притиснути одну до одної, а пальці широко розставити по колу i трохи вигнути. Утворюється велика квіткa, що розпустилася).

Пальчикова гра  «Хрущ»

Я - малий веселий хрущ.

Мене знає кожен кущ.

Маю я красиві вуса

І нічого не боюся.

(Стиснути кулачок. Вказівний палець i мізинець розвести в рiзнi боки („вуса"). Ворушити вусами).

Місток

Великий та вказівний пальці лівої руки випрямити, розташувати паралельно один до одного та з’єднати великим та вказівним пальцями правої руки. Решту пальців ( середній, безіменний та мізинець ) випрямити, притиснути один до одного та утримувати в такому положенні.

З дідом ми через ставок

Зробимо для всіх місток.

   Кожен хай сміливо йде,

   У воду він не упаде.